ЩО ТАКЕ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ

Визначення персоніфікації

Под персоніфікацією розуміють уподібнення неживих предметів, явищ природи чи абстрактних понять людським якостям.​ Це особливий вид метафоричного вираження, який надає об’єктам чи поняттям характеристик, притаманних людям.​

Персоніфікація як уподобнення неживих предметів людським якостям

Персоніфікація ー це прийом, за допомогою якого неживі предмети набувають людських якостей.​ В результаті цього уподібнення, вони стають більш живими, виразними та образними.​ Цей прийом дозволяє поетам, письменникам і художникам передати емоції, створити метафоричний образ та зробити текст більш змістовним та цікавим для читачів.​

Персоніфікація як вид метафори

Персоніфікація існує як одна з форм метафори.​ Це означає, що уподібнення неживих предметів людським якостям відбувається за допомогою перенесення значення.​ Результатом такого використання метафори є створення образів, які вирізняються виразністю та емоційністю, сприяючи більш глибокому сприйняттю тексту читачами.​

Форми персоніфікації

Персоніфікація виступає в різних формах, залежно від способу використання.​ Вона може зустрічатися в літературі та поезії, де неживим предметам надаються риси і характеристики людей.​ А також вона може знайти своє застосування в фольклорі, де створюються образи здатні до розмови та дій.​

Персоніфікація в літературі та поезії

Персоніфікація широко використовується в літературі та поезії для надання неживим предметам людських рис, здатних викликати емоції та передати глибину почуттів; Вона допомагає створити живі та емоційно збагачені образи, роблячи текст більш виразним та пізнавальним.​

Персоніфікація в фольклорі

Персоніфікація має значну роль у фольклорі, особливо в казках, легендах, загадках та народних піснях.​ Цей стилістичний засіб допомагає оживити неживі предмети та природні явища, надаючи їм людські риси та здатність діяти.​ Це сприяє зміцненню емоційного зв’язку між народом та природою, а також розумінню світу навколо нас.​

Приклади персоніфікації

У творах Шевченка та Коцюбинського зустрічаємо численні приклади персоніфікації.​ Наприклад, у вірші Шевченка ″Сон″ зустрічаємо ряд персоніфікованих образів, таких як ″сльози ллються″, ″думи бринять″, що надають поезії почуття живості та емоційності.​

Персоніфікація в творах Шевченка та Коцюбинського

Твори Шевченка та Коцюбинського багаті на персоніфікацію.​ У поезії Шевченка ″Сон″ зустрічаємо образи, які наділені людськими рисами, як ″сльози ллються″ та ″думи бринять″. У творах Коцюбинського також часто зустрічаємо персоніфіковані образи, як ″чари природи″ та ″полум’я в оці″.​

Види персоніфікації

У основі персоніфікації лежить уособлення та алегорія.​ Уособлення передає ознаки людини неживим об’єктам, як у творах Шевченка.​ Алегорія ж використовує символи, щоб перенести абстрактні поняття на конкретні образи.​

Уособлення

Уособлення є одним з видів персоніфікації, де абстрактні поняття або неживі об’єкти наділяються ознаками живих особистостей. Цей прийом часто використовується в поезії та літературі, щоб зрозуміліше передати думки, почуття та дії.​ Наприклад, в українській літературі уособлення часто застосовується для опису природних явищ та почуттів.

Алегорія

Алегорія ‒ це ще один вид персоніфікації, де конкретні образи і сюжети використовуються для вираження абстрактних ідей. Цей прийом дозволяє розкрити глибинний смисл і символіку через використання персонажів та подій.​ Наприклад, у символічній поезії алегорія широко використовується для перенесення філософських або моральних концепцій на конкретні образи та сюжети.​

Використання персоніфікації

Персоніфікація широко використовується у літературі різних жанрів та епох.​ Вона додає образності та експресивності текстам, допомагаючи передати почуття, емоції та ідеї.​ Цей прийом також може використовуватись для опису природи, країн, предметів та інших неодушевлених об’єктів, надаючи їм людські риси та характеристики.​ Завдяки персоніфікації, текст стає більш живим та привабливим для читача.​

Використання персоніфікації в літературі різних жанрів та епох

Персоніфікація є поширеним літературним засобом, що використовується в різних жанрах і епохах.​ Вона додає емоційності та образності до тексту, даючи неодушевленим об’єктам живий характер.​ Цей прийом допомагає письменникам передавати почуття, створювати яскраві образи та збагачувати текст літературною витонченістю.​

Висновок

Персоніфікація є потужним літературним засобом, який надає неживим предметам людські якості, збагачуючи текст емоційністю та образністю.​ Використання персоніфікації допомагає письменникам створювати яскраві образи, передавати почуття та збагачувати літературні твори витонченим мистецтвом слова.​